+38 (04744) 3-80-06
Optimus nabuerit in regione, notus in Ukraina et in mundi est - Кращий у регіоні, знаний в Україні і світі
Меню
Остання редакція: 28 липня 2022

Українські науковці вперше презентували науково-інформаційну систему URIS на міжнародному рівні

13 травня 2022 року українські дослідники виступили з постерною доповіддю «Creating Ukrainian Research Information System» у межах Міжнародної конференції з сучасних науково-дослідних інформаційних систем CRIS 2022 у м. Дубровик (Хорватія). На конференції вчені вперше презентували науково-інформаційну систему URIS на міжнародному рівні.

 URIS як різновид CRIS-системи

CRIS (Current Research Information System) системи широко застосовуються міжнародною науковою спільнотою для вупорядкування, структуризації та аналізу дослідницької діяльності. За допомогою таких ресурсів здійснюється комплексне документування діяльності вчених.

Впровадження подібної системи є, безумовно, актуальним для України, адже нині на території нашої держави працює близько 80 тис. дослідників, а інформація про їх розробки часто є фрагментованою та знаходиться в різних джерелах. Водночас не всі установи мають інституційні репозитарії для архівування результатів досліджень. Саме через це, відомості про наукову діяльність вітчизняних вчених важче відстежувати та оцінювати. Вирішенням цієї проблеми може стати розробка національної CRIS-системи – URIS.

Нині у світі функціонує близько 900 CRIS-систем, 40 з яких – національні. Такі ресурси використовують і комерційні організації: Clarivate – система Converis, Elsevier – система Pure. Національні CRIS-системи функціонують в Нідерландах (NARCIS), Словенії (SICRIS), Норвегії (CRISTIN), Індії (IRISN), Фінляндії (Research.fi), Хорватії (CroRIS) та інших країнах.

  З 2020 року розпочалася розробка української національної електронної науково-інформаційної системи, запуск якої планується у 2023 році.

    Особливості роботи з URIS

Попри те, що розробка національної системи URIS ще проводиться, спеціалісти Державної науково-технічної бібліотеки України уже анонсували деякі її функціональні можливості.

   Зокрема, у 2020-2021 році було розроблено:

  • Модуль новини – інформування щодо актуальних наукових подій.
  • Модуль можливості – різноманітні конкурси та стипендіальні програми міжнародного та регіонального рівня.
  • Модуль корисна інформація – інформація та ресурси, що допоможуть у проведенні наукових досліджень.
  • Модуль установи – перелік українських наукових установ та закладів вищої освіти.
  • Модуль дослідницькі інфраструктури – інформація про обладнання, послуги, ресурси наукових установ.

Фото: Державна науково-технічна бібліотека України

У 2022 році фахівці планують додати:

1. Нові модулі роботи:

  • Модуль вченого - відстежування власної наукової діяльності.
  • Модуль публікацій – комплексна інформація про опубліковані наукові матеріали.
  • Модуль проєктів – аналітичний огляд дослідницьких проєктів.

2. Робочі кабінети:

  • Науковця – для використання системи на індивідуальному рівні.
  • Організатора процедур – для спонсорів та державних установ.
  • Учасників процедур – для спеціалістів та установ, що беруть участь у конкурсах, проєктах, грантах.

3. Розробити нові процедури, наприклад, реєстрацію наукових установ, яким надається підтримка держави.

4. Додати можливості: підтвердження особи через GOV ID, Модуль єдиної авторизації в наукових системах МОН, імпорт даних з систем: ЄДР, ЄДЕБО, НРАТ, ORCID.

Поточний стан розробки

За даними постерної доповіді «Creating Ukrainian Research Information System», можна прослідкувати, що нині фахівці з розробки URIS працюють у напрямку:

1. Створення ефективної системи ідентифікації вчених

В Україні існує база даних вітчизняних вчених, яка називається «Науковці України». Вона функціонує при Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, однак не містить API для пошуку інформації. Через це, її використання для ідентифікації науковців в URIS не зовсім коректно. Тому було прийнято рішення використовувати сервіс ORCID основне джерело інформації про дослідників.

З огляду на це, минулого року з реєстру ORCID було відібрано майже 36 тис. записів, що пов’язуються з українськими вченими чи науковими установами. Після цього, дані було проаналізовано та виключено близько 2 тис. записів, що належать іноземним дослідникам. Таким чином було сформовано 33820 записів, що будуть використані як початкові дані URIS.

2. Відображення даних про дослідницьку інфраструктуру

Нині не існує повного національного реєстру наукового обладнання. Такі дані часто можна знайти на офіційних ресурсах дослідницьких установ, однак інформація там може бути застарілою. Тому, для національної системи URIS було використано дані Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Крім цього, у квітні 2021 року було проведено опитування, за результатами якого зібрано дані про наукове обладнання з 88 установ.

Ці дані планують інтегрувати в систему URIS у другому кварталі 2022 року.

3. Формування переліку науково-навчальних установ

Для відображення даних Модуля установи в URIS планується інтегрувати інформацію Єдиної державної електронної бази з питань освіти про діяльність 887 закладів вищої освіти.

4. Відображення інформації про проєкти

Для інформації про актуальні наукові проєкти та їхній ступінь реалізації використовуватимуться дані Національного фонду досліджень України, що з 2018 року виступає головним вітчизняним органом фінансування наукових досліджень. З 2021 року Національний фонд досліджень України приєднався до реєстру спонсорів Crossfer, що спрощує механізм відстежування реалізації проєктів, що отримали грантову підтримку.

Крім того, планується інтеграція з внутрішньою системою Міністерства освіти і науки, що містить інформацію про установи, які отримують фінансування від держави. Також потенційно важливим джерелом про такі відомості може стати Національний репозитарій академічних текстів.

5. Відображення даних про наукові публікації

Згідно з опитуваннями, що були проведені спеціалістами з розробки URIS, створення Модулю публікацій є найбільш затребуваним серед дослідників. Однак, щодо інтеграції даних для створення цього модулю спостерігаються деякі труднощі.

Зокрема, національний портал Наукова періодика України, що функціонує за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та налічує понад 1 млн 200 тис. наукових публікацій з близько 3 тис. наукових видань, не пропонує API.

Тому для створення Модулю публікацій пропонується користуватись даними Crossref та Open Ukrainian Citation Index. За умови розвитку Національного репозитарію академічних текстів з урахуванням протоколів Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting (OAI-PMH) та SWORD, це джерело також розглядатиметься як потенційне.

Створення науково-інформаційної системи URIS національного рівня відкриватиме нові можливості для комплексного відстежування наукової діяльності. Інтегрований ресурс такого масштабу стане корисним у використанні не лише для науковців, але і для організацій-спонсорів, органів влади, бізнесу, ЗМІ та громадськості.

Світлана Третьякова,
заступник декана
факультету агрономії
з наукової роботи

Першоджерело інформації ТУТ